Складіть схеми поданих речень. схарактеризуйте тип кожного речення та засоби зв’язку їхніх частин.

1. і день іде, і ніч іде, і, голову схопивши в руки, дивуєшся,
чому не йде апостол правди і науки (т. шевченко). 2. з дерев нечутно, мов білі птахи, спурхували й сідали на намети
пухкі, легенькі кім’яхи снігу; крізь голе гілля трохи навкоси
світило сонце; тут і там сяяли на стовбурах свіжі ніжно-жовті поцербини від осколків, і здавалося, що ті дерева-підранки
потихеньку стогнуть, приголублені теплим у затишку промінням (гр. тютюнник). 3. книги - морська глибина: хто в них
пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли
виносить (і. франко). 4. здоровенна, наче винницький казан,
голова його була закустрана цілим оберемком білого снігу, довга, як помело, борода виплетена з товстих віскряків криги;

товсті настовбурчені брови густо покриті білим інеєм, і сіро-
зелені очі, наче волосожари, виблискують холодним світом
​

ромашка - це  цікава рослина, яка дуже мені подобається. є різні види ромашок: маленька, польова, і з дуже великими пелюстками - садова. цвіте ромашка все літо. прикрашає сади, ліси, клумби та подвір'я. скромні квіті, начебто зовсім простенькі, схожі на сонечко, із своїми жовтими серединками, та білими пелюстками. ця життєрадісна квітка дарує людям гарний настрій. вона символізує щирість почуттів.

на лісовій галявині красується ніжна квітка конвалія. її яскраво-білі порцелянові дзвіночки приваблюють своєю мініатюрністю і незвичайною правильністю форм. струнке зелене стебельце поступово тоншає на верхівці. скромні дзвіночки наче співають величальну пісню приходу найкращої пори року — весни, яка несе на своїх крилах надію, щастя, чистоту почуттів

селянка-7 букв 8звук

життя-5 букв,5звук

листяний-8букв,9звук

зелений-7букв,7звук

тепліє-6букв,7звук

вишневий-8букв.8звук.

була похмура осінь. падав дрібний дощик. він так падав, з таким звуком, наче перлини розсипаються. світилосонечко. коли падав дощ, переливалися від сонця смужки туману. дощик щось мені шепотів. він говорив мені щосьсумне. я розуміла. він сказав мені, що осінь настала, що сумно мені, дощику. птахи не співають, і мені, дощику, дужесумно. мені стало шкода дощику. сонце заспокоювало мене. бідний дощик! перлини падали і падали сонце зайшлоі ще сумніше стало. дощик пройшов. і я пішла додому. і дощик мені хмаринкою , як рукою. ось яка буваєсумна осінь.