Есе на тему яким повинен бути мовець

вся школа славна ни числом,а успехом своих ичеников

кожна рідна мова по-своєму прекрасна.вона,мов неповторний  самоцвіт,виграває всіма барвами веселки,має своє звучання,свою власну неповторність і красу.кожне рідне слово-це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови.у великому мовному запасі вибрати слово - то велике вміння.це мова,якою ми розмовляємо й думаємо,без якої не мислимо свого існування.рідна мова - неоціненний скарб,який потрібно не тільки любити,а й берегти як зіницю ока.

кожного дня,тільки-но прокинувшись,я чую веселе: "доброго ранку! " і бачу найлагіднішу в світі посмішку-мамину. з цих слів і починається мій кожний день.                                                                                                                         мама-це найперша людина, яка вчить мене бути доброю, чуйною та справедливою. тільки вона може так лагідно мене посварити, вказати на мої   провинності,і так ніжно пригорнути та поговорити зі мною, як із дорослою людиною.                                                                                                                   мама багато розповідає мені про різні життєві ситуфції і завжди наголошує, що на погані вчинки не можна відповідати тим же. і завжди потрібно ставитись до людей так, як хотілось би, щоб люди ставились до тебе. я дуже хочу бути схожою на свою маму!  

людина яка вчить нас добру це напевно мати! хто як не вона навчить чомусь справді гарному! я вважаю що мати це краща людина,вона прибиває на інтерес до всього и до добра теж.навчить робити гарні вчинки ,дасть добру пораду.вона з дитинства нас навчає робити добро,але тобі обирати дотримуватись цього чи ні