спочатку я тривалий час розмірковую над сюжетом. картини видатних художників, придивляюся до людей на вулиці та в приміщеннях. і ось ідея твору вже оселилась десь глибоко у душі.
тоді я беру полотно, фарби, олівець, палітру та воду.
спочатку олівцем я роблю нарис. а, потім змішавши фарби,удосконалюю малюнок.
ще декілька дней поспіль свій твір і виправляю помилки. а потім виношу на суд ближніх і просто знайомих.
малювання - улюбленне заняття, яке не терпить метушні.
Ответ дал: Гость
в народі кажуть- "слово не горобець ,вилетить не зловиш."і справді яку велику силу має слово .воно може ранити,розчавити,вбити.слово може розвеселити ,підбадьорити,піднести .як часто ми навіть не задумуючись над своїми словами раним серце близьких нам людей.слово вимагає обережного ставлення.і лише від нас залежить які слова добирати в срілкуванні з іншими людьми.не говори що думаєш ,але думай що говориш.
Ответ дал: Гость
найкраші малюнки творять за пензлів.
Ответ дал: Гость
Щедра горобина росте у нас в україні ошатне дерево - горобина. щоосені визрівають на ній червоні ягоди, які стають дуже смачними після перших морозів. про це добре знають пташки. зимою, коли пухкий сніг вкриває землю, пташкам важко знайти їжу. звірям, що не у сплячку, наприклад, білкам, теж нелегко - холодно їм та голодно. тоді й стає в нагоді горобина: її ягідки висять на гілках, неначе запрошують пташок та звірів попоїсти. пташки та білочки радо пригощаються ягідками. до самісінької весни на дереві горобини працює "їдальня". а коли приходить весна, пташки та звірі віддячують щедрому дереву за добро: пташки захищають горобину від гусіні та інших шкідливих комах, а з ягідок, що заховали білочки, виростають нові деревця. так і вони один одному. і всім добре - і птахам, і звірям, і горобині.
Популярные вопросы