вопрос 1: яке серед цих слів не професіоналізм?

ноутбук

пальпація

ремісія

камбуз


вопрос 2: у якому реченні вжито діалектне слово?

ранок, мов білий лелека, махає мені крилами.

ходить бузько по мочарах у червоних чоботятах.

млосні, солодкуваті пахощі нічних фіалок заповнювали все подвір'я.

а косарі виходили у поле за хліб насущний кланятись землі.


вопрос 3: яке серед цих слів не емоційно-забарвлене?

далеко

вітрисько

веселий

ненька


вопрос 4: як називаються слова, які характерні для розмовної мови?

просторіччя

діалектизми

професіоналізми

емоційно-забарвлені


вопрос 5: у якому варіанті подано слова із активного словника?

тать

кут

отрок

скейт

усю ніч ішов сніг.уранці, коли я вийшов з дому, зупинився мимоволі і оглянув двір.усі дерева були опушені снігом, і липи, тополі здавалися елементами фантастичного пейзажу.хтось давно посадив дві блакитні ялини - і вони виросли, їх ніхто не зрубав, якимось дивом вони уціліли.

знайомі алеї скверу, який веде до школи, засипав сніг, і вони були непролазні. але я наполегливо проклав шлях до школи сніговою цілиною. і раптом я зупинився. просто переді мною розгойдувався на гілці берізки поліетиленовий з-під води. в ньому було зроблено отвір, в який час від часу залітали синиці. на дні лежало насіння. мене здивувала годівниця. ще вчора її не було. годівниця була веселою. на одному з її боків було приклеєно саморобний малюнок з усміхненим обличчям. озирнувшись, я помітив таку саму годівницю і на горобині. її китиці, на яких лежав сніг, полум"яніли, а саму годівницю прикрашав малюнок: кумедна усміхнена мармиза. вітер розгойдував годівниці, і намальовані обличчя то зникали, то раптово з"являлися перед моїми очима.

"хтось потурбувався про птахів і про настрій перехожих",-подумав я.

цього дня у школі мені щастило. може, це через веселі годівниці, а може, ні

хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

птицю пізнати по пірю, а людину по мові.

рідна мова не полова: її за вітром не розвієш.

звичайно, у такому тексті може іти розповідь про істоти, які захищають ліс.   хижаки (вовки, лиси) з"ї слабких, хворих, не їм розмножуватися та заражати інших звірів у лісі. птахи пої безліч комах, які можуть зашкодити рослинам. бактерії та гриби очищують грунти від залишків вмерлих тварин та рослин.

  а ще коли трапляється занадто велике розростання чи розмноження якогось одного виду, то їхні вороги, що харчуються ними стають собі на радість ще й санітарами лісу. наприклад : здавалося б зовсім безпечна тваринка   така як заєць може завдати великої шкоди лісу, коли її особин стає дуже багато, пої кору дерев. до листя та гілок перестане надходити корисні речовини з кореню, і рослина загине. не буде їжі не для самих зайців, не для інших травоїдних, не для хижаків. вовки, лиси, сови стають в такій ситуації не злими хижаками, а рятівниками цілого лісу.   

пiд-приставка, дуб-корень, н-суфикс,ий- окончание.