Стислий переказ"правда про промитея"

на мій погляд, батько й ненька – це найголовніші люди у нашому житті. вони дали нам життя. вони нам стати тією людиною, якою ми є. я вважаю, що той, хто не шанує своїх батька і неньку, не шанує інших, не буде гарною та вихованою людиною. наші батьки – це те, що повинно бути у нашому серці завжди, де б ми не були. я хочу сказати, що ми повинні їх поважати й шанувати тільки за те, що вони зробили для нас. адже батьки не можуть бути поганими та не піклуватися про майбутнє своєї дитини. батьки нам створювати свою думку, мріяти про майбутнє і робити мрії здійсненними. батьки – наче порт для корабля. вони зможуть порадити, , врятувати, а потім відправити до нових випробувань, до нових мрій, до нових успіхів, до майбутнього…

ромашка- дуже цікава, поширена рослина . це рослина з гіллястим стеблом і вузенькими листочками.квіточки  ромашки схожі на сонечко, із своїми жовтими серединками,та білими пелюстками. цвіте ромашка все літо . прикрашає сади, ліси, клумби та подвір'я.

мені подобається розмовляти всіма. бо люди є різні і різно говорять. мені цікаво говорити всіма з ким я говорю . але найбільше мені подобається з своїми найближчими друзями. які мене не лишали в біді , завжди були зімною в скрутну хвилину. але найрідніша людина для мене це- мама .з нею мені найбільше подобається розмовляти .

я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку   холоднечу."  

  я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! "