Синтаксичний розбір речення старий підводиться,і не прощаючись іде, зникає десь внизу за курганом.

український народ ще з давніх-давен називав книгу джерелом знань. я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. вона навчає, підказує, є розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, є перетнути тисячі кі хай немає у мого друга ніг та рук, хай він е вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі. я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.

слон

так я бачила слона в зоопарку і в цирку.крім того ,я бачила багато фільмів зі слонами, це дуже велика тварина з великими вухами і довгим хоботом . завдяки хоботу їжа потрапляє йому прямо в рот я думаю вони дуже розумні. а ще я знаю ,що слон це найбільше травоїдна тварина. вони живуть . вожаком зазвичай є стара слониха

у нашому місті нещодавно збудували великий театр і я мрію у ньому побувати.дорослі які вже там були розповідали що у залі театру знаходиться величезна сцена з довгими пишними занавісами.сцена освітлюється ліхтарями і тоді у залі погасає світло щоб глядачі могли краще бати що відбувається на сцені.тут є багато(1000)зручних глядацьких крісел які позначені порядковими номерами.ці номери слугують для того щоб глядач міг знайти своє місце яке записане на квитку.

при вході до зали розташований кіоск у якому квитки для вистави. ось у такому театрі я мрію побувати.

первый листопад              (сочинение-описание)              деревья спят. до последних минут клен удерживал свои засохшие, сморщенные, но еще живые листья. до последних минут в дождь и непогоду он ждал солнечного луча, борясь с осенью, и наконец дождался, но уже было поздно. осень все сильнее и сильнее брала в свои руки власть над землей.              клен засыпал. "до следующей весны", - пел один листок другому, оставляя ветку клена и плавно паря вниз, освещенный солнечными лучами. но вот ветер закружил один листок, и он, то поднимаясь вверх, то опускаясь так низко к земле, что, казалось, сейчас упадет, перелетел к совсем незнакомому ему дереву. и теперь ему скучно. но не прошло и одной минуты, как вдруг к нему подлетел листок березки, стоявшей рядом с кленом, с которого сорвался первый листок. и сейчас листок клена доволен, ведь у него появился друг, и он не один. куда ни посмотришь - всюду летят листья, переливаясь осенними красками на солнце. вот и наступил первый листопад осени. может : )!