почався дощ.загриміла грозна гроза.він лився дуже гарно,він капав дуже великими але гарними краплинами.усі лужи набували все більшого і більшого розміру.хмара набувала все темнішого і темнішого коліру.все спить.все мо
дощ закінчився.вийшла веселка.все покрито краплинами.миттево все оживає та набувае причудливих різних форм.(пиши с маленькой,то я нечайно! )бабки знов літають,птахи радіють жіттю.квіти ніби хочуть дотянутись до веселки.все
Ответ дал: Гость
Ответ дал: Гость
мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.
Ответ дал: Гость
політ на планету сатурн
я олег. у мене є два найкращих друга. іван і андрій. ми довго товаришуємо. одного дня ми хотіли полетіти на планету сатурн. ми збудували ракету і почали взлітати. оленка і даринка махали нам хустинками, а маленька марійка добре дивилася на нашу ракету тримаючи в руках м'якого ведмедика.
коли ми долетіли до планети сатурн ми захоплювалися красою космосу і красою цієї планети. на планеті ми побачили не велику хатинку і ми почали рухатися до неї. ми зайшли в хатинку і побачили там місцевих жителів ціє планети. я, іван і андрій познайомилися з сім'єю інопланетян. ми не довго погостювали там і полетіли назад додому.
коли ми прилетіли оленка, даринка і маленька марійка зі своїм ведмедиком тобі зустрічали нас обіймами і розпитували все, що ми бачили там на сатурні. ось такий політ на планету сатурн вчинили ми.
Популярные вопросы