скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
від радощів у мене з"явилися сльбози на очах. за дверима стояла тиша. її вуста були солодкі від соку кавуна. твоїх хитрощів було достатньо для одного разу. ніколи не наступай на граблі.
Ответ дал: Гость
в кінці осені щедра,червона красуня горобина підгодовує багатьох пташок.
Популярные вопросы