Складіть речення зі словами: дерево, ресурси, камінь, братство, дух, вершки.​

дуб-дерево стоїть багато століть.

великий камінь перегородив нам шлях.

сьогодні, моя бабуся робила вершки.

ресурси інтернету безкордонні.

кажуть, дух славка живе у старому замку.

у середньовіччі засновано багато братств.

усю ніч ішов сніг.уранці, коли я вийшов з дому, зупинився мимоволі і оглянув двір.усі дерева були опушені снігом, і липи, тополі здавалися елементами фантастичного пейзажу.хтось давно посадив дві блакитні ялини - і вони виросли, їх ніхто не зрубав, якимось дивом вони уціліли.

знайомі алеї скверу, який веде до школи, засипав сніг, і вони були непролазні. але я наполегливо проклав шлях до школи сніговою цілиною. і раптом я зупинився. просто переді мною розгойдувався на гілці берізки поліетиленовий з-під води. в ньому було зроблено отвір, в який час від часу залітали синиці. на дні лежало насіння. мене здивувала годівниця. ще вчора її не було. годівниця була веселою. на одному з її боків було приклеєно саморобний малюнок з усміхненим обличчям. озирнувшись, я помітив таку саму годівницю і на горобині. її китиці, на яких лежав сніг, полум"яніли, а саму годівницю прикрашав малюнок: кумедна усміхнена мармиза. вітер розгойдував годівниці, і намальовані обличчя то зникали, то раптово з"являлися перед моїми очима.

"хтось потурбувався про птахів і про настрій перехожих",-подумав я.

цього дня у школі мені щастило. може, це через веселі годівниці, а може, ні

чи потрібно читати книжки?

читання – це одна з радостей життя. ця радість полягає у тому, що читаючи книгу, переживаєш усі події разом з її героями, немов переносишся у інший світ, стаєш свідком цікавих та захоплюючих подій, ситуацій, до яких портапляють герої, уявляєш їх , яке може дуже сильно відрізнятися від нашого… 

окрім того, читання розвиває нас. завдяки книзі ми стаємо мудрішими, набуваємо життєвий досвід. а освітні книжки є для нас джерелом знань у всіх галузях життя. 

для мене читання - одне з улюблених захоплень дитинства. ще маленькою я дуже любила слухати, як бабуся або мама читали мені казки, а потім моя уява малювала образи головних героїв у моїх снах та мріях. 

у епоху нових відкриттів, коли технологічний прогрес дійшов до вищої точки і існує багато екранізацій відомих літературних творів, книга все одно залишається чимось дивовижним. і фільми не можеть нам її замінити, а, можливо, лише доповнити. 

отже, читати книги треба не лише тому, що вони збагачують наші знання, а й тому що книга - це наша духовність.