Твір на тему : "уміти відчувати природу - великий дар"

непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь.

  непорушно – прислівник, означальний (виражає ознаку дії)

пов’язується з дієсловом стоять

отвечает на вопрос як? яким способом?

незмінюване слово

вторинні (слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови) – от прилагательного  непорушный

спосіб творення – за суфікса  -о : от слова непорушный.

синтаксична роль: у реченні виступає як обставина способу дії

сміх-сльози, захід-схід, бідність-багатство, відкриття-зачинення. 

поч.форма: борщ, площа, галявина, микита, урожай. 

1.гарні (слухняні) діти доброго слова послухаються,а лихі діти й дрючка не бояться.

2. у всякої свої замашки, одна любить ложки та чашки, а інша сережки та пряжки.

3. не дозволяй зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти.

4. льонці дід подарував два гнучких вудилища з ліщини, а галі - маленького кошика з червоного та жовтого верболозу.

5. може зламатись тіло, але дух - ніколи.

      1)    вітер січе в обличчя. намело снігу. важкувато стало жити на світі пташкам, що зимують у нас. але вони не дуже журяться. весело цвірінькуючи,хвилясто пролетіла зграйка жвавих красунів-щигликів,чижів і коноплянок. помчали десь на лопухах, вільхаї чи берізках поснідати насіннячком.   2)   а яке гарне деревце горобини! ніби його прикрасили ,як новорічну ялинку. чудові,спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують.   3)   до чого ж красиві пташки! це наші зимові гості. вони прилітають до нас гостювати та поласувати смачними горобин .       1,2,3-це обзаці