Составьте и запишите предложений введя в них именикы в форме родительного падежа счет (документе действие) !

-хоч мене ніхто і не просив, сьогодні я на всіх перервах виконувала обовязки помічниці вчителя. - каже мені сестричка.

- справді? - здивувалась я. - а що ж ти робила?

- якщо дыти погано поводились, я розповыдала про це.

- та ти ж була не помычницею, а звичайнысынькою

- чому?

- у нас помічники вчителя завжди так роблять.

- але ж помічник не той. хто розповідає про погані вчинки однокласників, а той хто, маючи авторитет серед однолітків, стежить за порядком у класі. бо його клас визнав дідером, а не ябедою. і він повинен робити добре в інтересах однокласників.

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.

щоб повірити в добро, треба починати його робити.

треба пташкам , гнізда їм не руйнувать.