Твір опис природи художнього характеру 15 речень

                                          улюблена пора року

найбільше я люблю весну. це, по-моєму, найпрекрасніша пора року.

весною все на землі пробуджується до нового життя. розтає сніг, з’являється молода зелена травичка. на деревах і кущах розпускаються листочки. весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят. я люблю спостерігати за весняною   природою. бачити, як усе навколо оновлюється, прикрашається після зимового сну. весело співають струмочки, на всі голоси прославляють прихід весни пернаті музиканти. повітря наповнюється духмяним запахом рослин. весна — це оновлення у природі. саме за це я її люблю.

осінь

це неймовірна пора коли хочеться дивитися у синє-синє небо де пливуть кучеряві хмарки.

прихід осені відзначають гарно.

все золоте, барвисте, чудове.

а також урожай добрий.

все немов заснуло.

дерева, пташки, ліс усе мовчить.

ліс стоїть собі, заснули і тваринки.

ведмідь бурий солодко спить у барлозі.

за що люблю осінь? а за те що можна безкінечно дивитися на крапельки дощу на вікні.

за те що можна випити гарячого чаю й насолоджуватися.

єдиний мінус що в школу треба, а так гасай по калюжах скільки заманеться!

і з друзями погратись.

ігри придумати.

все що душа забажає.

люблю осі

будь-який організм, що живе на землі складається з клітин, а більшість клітоквсіх живих організмів містить у собі воду. вода - це їжа, яку потребують клітини для правильного розвитку та існування. жоден життєвий процес в організмі не може проходити без води. клітина організму, що втрачає рідину, просто відмирає й перестає жити. за води йде розщеплення їжі, перетворення її в необхідні для організму речовини. вода промиває організм і кожну його клітину від відходів, таким чином очищує його. вода підтримує нормальну температуру тіла.

життя не можливе без води.

погода перед грозой, необычайно прекрасна. небо с одной стороны затянуто темно-серыми тучами, а с другой кажетчя небо голубое, но постепенно, примерно за пол часа, небо затягивается полностью, и кажется, вот-вот как пойдет гроза. перед грозой может греметь гром, сверкать молния. а в груди, такое ощущение, вренами страха, временами радости, дует холодный развеевающий волосы ветер. где-то вдалеке, видны просветы солнца. вскоре пойдет дождь, точнее ливень, а верней