Скласти діалог: чи заслуговую я називатися справжнім другом? іть будь ласка

– привіт! слухай, друже, можеш відповісти на одне важливе питання?

– привіт. так, я тебе уважно слухаю.

– ми ж давно дружимо. то як ти вважаєш, чи заслуговую я називатися справжнім другом?

– звісно. навіть не сумнівайся.

– чому ти так вважаєш?

– справжній друг завжди у скрутну хвилину, підтримає. він буде стояти за друга стіною навіть у найскладніших ситуаціях не дивлячись на всі недоліки товариша буде дружити. ти – саме такий!

– дуже дякую тобі, я радий, шо ти вважаєш мене своїм другом.

літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків

з самого раннього дитинства і до глибокої старовини все життя людини тісно пов’язане з мовою. мова – це засіб спілкування людей один з одним. якщо людина цурається своєї мови,не любить її,  вона  не заслуговує на ім’я людини.   дитина ще не навчилася як слід говорити, а її  слух вже ловить гуркіт бабиних казок, материнської пісеньки. казки й пісеньки – це   теж  мова. усе, що люди роблять у світі здійснюється за мови.  без неї   не можна працювати. мова призначена для того, щоб служити спілкуванню людей. отож любіть і шануйте   рідну мову, вона   наш найдорожчий скарб.