Установіть послідовність! означено-особове речення неозначено-особове речення узагальнено-особове речення безособове речення а стіл, покритий старенькою скатертиною, дві лави, піл, скриня і деяке збіжжя (м. кропивницький) б коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне (м. коцюбинський) в поховайте та вставайте, кайдани порвіте (т. шевченко) г на полянах поміж дубами викосили траву: свіжіша ще лежить у покосах, а давнішу згорнули в копички (є гуцало) д в кімнаті, як і завжди, було тепло й затишно (м. руденко)

вчора бабуся ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь.

  - одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. коли я прийшла, то там були зачинені двері. я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. я знову пішла до друзів. вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. і я розповіла. мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. мому другові сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. напевно за іншими. ми   ще грали і сашко також потім прийшов. я дуже була вдячна йому. потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок сашка.  діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і одим одному.  цей вчинок можна назвати подвигом.

в українській мові ще є слово буревій.

радует нас этот дома и ждёшь, когда все смогут собраться вокруг полон ! выбегаешь на , а там душе творится что-то невообразимое и до боли ты выходишь с и идёшь дальше праздновать, а родители тебя говорят: "сюрприз"! ты смотришь по ёлку, а там рождественский подарок, но не в подарке дело, а в том, что родители постарались и сделали его с

замечателбный всё же этот

учитися-учитель,учительська.