Твір "чи згодні ви з тим. що за гроші можна купити совість? "

не одноразово доводилося чути про різноманітність звичаїв і традицій українського народу які використовувался під час проведення багатьох свят.як ось на вечір івана купала наш народ вірив що той хто знайде квітку папороті матиме удачу протягом усього життя. дівчата плели вінки   пускали на воду і вірили якщо вінок попливе уздовж води то дівчина скоро вийде заміж а якщо пристане до берега то їй ще слід почекати.юнаки з дівчатами через вогнище бажаючи так вигнати із себе злиз духів та очистити свою душу.а на свят вечір 6 січня українці готували 12 страв та накривали на стіл.цього дня вони заводили весь скот до будинку і залишали його тут на ніч.посідавши за стіл всі чекали коли зійде перша зірка і лише тоді починали їсти.на різдво діти та молодь ходили колядувати з будинку в будинок з вертепом прославляючи народження ісуса христа.ось такі традиції мого народу.

одного разу мені наснився сон, що я потрапив у снігове містечко. все в ньому було зі снігу. я йшов сніговим лісом і бачив , як колобок котиться по стежці назустріч зайчику. а хитрюща лисичка, чекає на свою здобич під кущем. а ось катигорошко вирушає у подорож, щоб врятувати свій народ. я прокинувся і ще довго пригадував чарівний сон.

. до маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. у новенький ящик насипали придбаного в магазині «садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «міледі». майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. знаєте, що було найважче? не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. коли мама прямувала до кухні, брат сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою. бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! скільки книжок про рослини прочитали! яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними рукам

літом я відпочивала у одессі з батьками. одного разу ми пішли в аквапарк. там було дуже багато тварин і всі вони мені дуже . найбільше мені там сподобався дельфін. він був дуже привітний, і милий. коли ми вже йшли додому дельфін перестав пригати, і бути таким веселим. напаки він став похмурим, сумним. потім я знову прийшла, і він знову почав пригати, радіти. напевно я йому дуже . ми стали найкращими друзями на два місяця поки ми були в одессі. потім я поїхала. коли я вже стала дорослою я знову поїхала в одессу і тей дельфін хоч вже і був не молодий був дуже веселим коли мене побачив. ось так "дівчинка і дельфін"