Переказ твору у батьківській хаті 6 клас

  навесні хата ожила, дихнула на повні груди своїми свіжо вибіленими стінами. скоро великдень. останні дні посту добігають кінця, а це кличе усіх готуватися до наближення величного свята. свята, що наповнить хату радісними голосами дітей та онуків, що мов ті птахи повертаються на весні до своїх гнізд, так і діти спішать до своїх батьків. спішать до свого дитинства, до рідних стін, до своїх спогадів.

        той хто не покидав батьківського дому так гостро не відчуває любові до нього та до своєї родини, як той хто полишив його. будучи на відстані т починаєш згадувати кожну картинку на стіні, вишиті рушники над образами, тебе манить запах свіжого хліба, який мама щойно витягнула з печі. а вишневий цвіт усні засипає тебе білою віхолою, сонячні промені освітлюють рідне подвір'я. ти просинаєшся і розумієш, щоце був сон. ти ідеш у своїх справах, а думка про рідний дім непокидає тебе і ти вже на настінному календарі ставиш відмітки про прожиті дні, як знак, що ти на один день наближаєшся жо своєї мрії. мрії відчинити двері свого дому, обійняти найрідніших людей та глибоко вдихнути запах свого дитинства - своєї батьківської хати.

прислівник,називає ознаку за дією.

початкова форма-непорушно.

розряд-способу дії.

у реченні

я вважаю людська  душа -  криниця чистої води, тому що з самого народження наша душа як чистий листок бумаги і тільки життя напише на цьому листку погані чи добрі строфи.звичайно, навпаки, говорять "людська душа - сутінки". люди з чистою душею, на жаль трапляються все рідше і людського тепла деколи не вистачає нам усім. коли я міркую над цією темою, мені, насамперед, хочеться думати, що люди, незважаючи на ті важкі ситуації, які їх оточують, не зачерствіли, залишилися доброзичливими і гостинними.