український народ ще з давніх-давен називав книгу джерелом знань. я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. вона навчає, підказує, є розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, є перетнути тисячі кі хай немає у мого друга ніг та рук, хай він е вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі. я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.
Ответ дал: Гость
Де є життя, там є надiя. життя… надiя… менi здається, що це якесь абстрактне поняття. а ось коли цi слова та поняття об'єднати разом, то це i буде змiст iснування людини, її присутностi на планетi. не буду вдаватися в iсторичнi фактi i подiї. вiзьму за приклад своє життя. менi вже майже 14 рокiв.але жодного разу я не жив без надiї i, звичайно, прагнення . коли я був ще зовсiм маленьким, то надiя на мене, на моє майбутнє жеврiла у моїх батькiв. а ось коли я став пiдлiтком, тобто сам почав розумiти i прагнути побудувати змiст свого життя, - я живу надiєю на майбутнє. менi i моїм однолiткам, молодому поколiнню жити в iншому тисячолiттi, а значить будувати своє майбутнє. думаю, тобто сподiваюся побудувати своє життя так, щоб воно було i цiкавим, i корисним для мене i для моєї держави. хочу залишити по собi хороший слiд присутностi на землi.
Популярные вопросы