Есе на тему "грубість - це духовна слабкість чи демонстрування сили? "

рубість , це напевно те чого так не любить кожен з нас у комусь , але сам користується цим напевно щохвилини.це дуже погана риса характеру.на мою думку ми застосовуємо грубість тоді , коли не хочемо показатись комусь слабким , або гірше його.це скоріш за все демонстрування сили , можливо навіть не сили , характеру , того що він не гірший. застосування грубості ніколи не призведе до чогось доброго. краще дати зрозуміти людині все без зайвих криків , сварок та непорозуміібно насамперед пам'ятати те , що ми не ідеал і потрібно поводитись добре , якщо ви хочете досягнути на мою думку грубість - це демонстрування сили. але стараймось відівчовуватись від поганого і пам'ятати про хороше).

як я люблю осінній дощ! дощ восени, коли вже листя різнобарвне встелило землю… той дощ не лише підкреслює сум осені, але і чарує своїми барвами.   осінній дощ змиває останні сонячні промені, приносить з собою вже прохолодний вітерець, та все-одно я люблю той дощ. як приємно, сидячи вдома, спостерігати за тим, як швидко снують люди, втікаючи від дощу, з парасольками, чи без…

  а ви знаєте як приємно інколи почути кілька приємних слів? !   слово, сказане від усього серця ,зігріває душу,піднімає настрій. інколи лише одним словом можна зруйнувати те, що будував довгий час, а інколи може зробити когось щасливим, може хоч на кілька хвилин, але щасливим.   приємно інколи почути від друзів, знайомих щирі  слова.ці слова великого українського письменника івана франка так вдало сутність слова, адже словом можна глибоко ранит, але й можна вилікувати глибокі душевні рани. тому ми повині памятати, "як много важить слово, одно сердечне ,теплеє слівце".