Повний фонетичний розбір слова хвилюєшся. іть будь ласка

[хвил‘уйес‘: а] - фонетичний розбір

моя улюблена пора року (твір-роздум)                 я помітила, що у кожної людини своя улюблена пора року.         багато хто любить весну, дехто — літо. це зрозуміло. навесні прокидається природа, щодня стає дедалі тепліше й тепліше. розбруньковуються дерева, з'являються перші квіти. влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи.         мало хто любить зиму. за що? я , за її красу. так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! а новий рік! хіба є такі, хто не любить це свято? у кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки.         а мені понад усі пори року подобається осінь. із самого початку — тепла, ласкава і сумна. і потім, коли починається листопад. восени добре підбивати підсумки, планувати майбутнє. мені дуже близькі рядки поезії олександра сергійовича пушкіна:                 унылая пора! очей очарованье,         приятна мне твоя прощальная краса —         люблю я пышное природы увяданье,         в багрец и в золото одетые                 ні, все ж таки найкраща пора року — це осінь!

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.