Твір на тему: лист привітання рідній мові

вiтаю мова рiдна наша.як мы тебе любимомо! як, ми би без тебе говорили

кожна рідна мова по-своєму прекрасна.вона,мов неповторний  самоцвіт,виграває всіма барвами веселки,має своє звучання,свою власну неповторність і красу.кожне рідне слово-це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови.у великому мовному запасі вибрати слово - то велике вміння.це мова,якою ми розмовляємо й думаємо,без якої не мислимо свого існування.рідна мова - неоціненний скарб,який потрібно не тільки любити,а й берегти як зіницю ока.

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.