Есе на тему "доброчинність як найбільша цінність і шанована риса лідера"

благодійність – це така людська риса, що належить до найбільших проявів гуманності. це не лише прагнення поділитися грішми тих, хто їх має багато, з тими, хто їх потребує. це такий специфічний стан душі людини, котрий є близьким до самопожертви. однак, на мою думку, благодійність все ж є вершинним виявом гуманності. по-перше, благодійність є реальною справою – матеріальна чи фінансова , організаційна підтримка, зрештою моральна підтримка абсолютно чужим людям.благодійність визначає дієве ставлення людей один до одного, яке спрямоване до одних людей іншим, котрі потребують цієї . саме таке розуміння суті благодійності є поясненням того, що ця властивість людської натури є найвищим проявом всього людського в цій натурі.

я   розумію   це   прислів*я так:   коли говориш людям добрі слова, воні стають твоїми товаришами, поважають тебе.    коли говориш погані  слова ,  людина     вважає тебе  ворогом та поганою людиною. лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і   тобі   збільшувати   кількість   твоїх   друзів. а   гострі   слова, як   гострий ніж ріжуть   тонкі стрічки   дружніх   відносин. говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.

тюрма навіть вночі випромінювала світло. зловісний тиран не міг від цього заснути. його ненависний погляд, як би міг, вбив би доблесного джакомо. жорстокий диктатор наказав стратити хлопця. але в палаці знайшлися совісні люди, які джакомо втікти з в'язниці. учасники втечі разом зі звільненим здійняли повстання, оточили палац і повалили диктатора. додому всі поверталися радісні та щасливі.