Твір есе " гармонія людини і природи як велика духовна цінність" будь ласка

все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи.   світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти. 

считается что в жизни главное поддержка, уважение, , и чувство необходимости. хотелось бы пример из жизни. как-то с друзьями мы пошли смотреть на соревнования каратистов, которые проходили в "городском центре культуры и спорта". принимало участие более пятидесяти команд со всей области. было интересно смотреть на все происходящее, но особенно порадовала взаимоподдержка   между членами одной из команд. хотя этот спорт и жестокий, в каком-то проявлении, но человеческие ценности участников, такие как доброта, готовность всегда прийти на , искренняя радость за победу и поддержка в  случае  поражения хорошо развиты у спортсменов. мое внимание привлекала команда, участники которой всегда были вместе, и всегда громко болели и переживали один за одного. и у меня даже не было удивления, когда эта команда заняла первое место, и выиграла все награды, что были. так как в победе каждого из них есть заслуга всей команды! я считаю этот пример как раз подходит под пословицу "один за всех-и все за одного) 

влітку та навесні святкують багато народних та релігійних свят. свято івана-купала святкують в середині літа, в найспекотнішу ніч. воно бере початок з дуже давніх часів, коли наші предки поклонялись багатьом богам. юнаки й дівчата ввечері йдуть на річку, запалюють там купальське вогнище, стрибають через нього. дівчата плетуть вінки і пускають їх по воді. дивляться, якою буде їхня доля, ворожать на вінках. у купальську ніч у лісі можна знайти квітку папороті й відкрити для себе всі закриті скарби. це свято оповите .