Скласти діалог зі словами вибачення

Жив був хлопчик коля. він жив з мамою, татом, старшим братом. папа з братом поїхали на роботу, а мама збиралася піти в магазин. перед відходом вона покарала йому що - коля тільки не їж цукерки і не чого не розбийте. - добре мама-відповідає коля. мама пішла. коля спочатку пограв в машинки, почитав книжку, але потім він захотів солодкого. він пішов на кухню і поставив табуретку до шафки. трохи встав на носочки і дістав вазу з цукерками, але він випадково впустив блюдце, яке стояло біля вази. тут коля згадав про слова мами і дуже злякався. він сховав осколки, поставив вазу з цукерками на місце і пішов в кімнату. увечері прийшла мама, відкрила шафу і бачить що немає блюдця. вона покликала колю. - син, іди но сюди. - да, мама. - де блюдце ? . - я його розбив. - ая яй, я ж тобі казала. - прости мама, я більше так не буду. мама його пробачила і все стало як раніше

Петро! -що тато? -це ти взяв мїй портфель? -так, тату, це я. -я не дозволяю тобі його брати,тому що це моя річ і ти можеш її зіпсувати. -пробач,тато.я більше так не буду. -тут що подряпина? -ой,пробач,я не хотів.я лише брав його до школи, а хлопці відібрали. -більше так не роби. -добре.

н.які? задумливі

р.яких? задумливих

д.яким? задумливим

з.які? задумливі гаї

о.якими? задумливими

м.на яких? на задумливих