Твір на тему: "чи можна навчитися відрізняти ціннісне, справжнє від того, що маскується під нього, і які риси характеру слід виховати для цього в собі? "

мабуть, це питання слід пов’язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт “яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш? ” або “ким мрієш бути? ”. у молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як карабас-барабас або бармалей. але то було усе несерйозно і необмірковано. згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. я посварився 3 усіма своїми друзями. спочатку ходив “півнем”, високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити. чомусь я тоді так думав. але згодом мій ніс якось сам став опускатися, я ходив похнюплений, життя нічим не тішило. батьки відразу відчули, що у мене неприємності. одного разу батько зайшов до моєї кімнати на хвилинку щось попросити, затримався на годину. з тієї розмови я багато чого зрозумів, переоцінив себе і свою поведінку й замислився, чому мене покинули друзі? мабуть, причина у мені. я дивився на батька і хотів бути таким, як він. мій батько – посадова особа. у нього поставлений голос, його завжди приємно і цікаво слухати. він знає так багато! на день народження тата з ранку і до вечора телефон не вмовкає. а за столом лунають вітання, подяки, слова поваги і любові. моя мама часто говорить, що вона не уявляє своє життя без батька. я так хочу бути таким, як батько, – щирим,

відвертим, простим у сім’ї і з друзями, на роботі професійним, компетентним і справедливим, і взагалі доброю людиною. невдовзі після тієї розмови я помирився з друзями. з тих пір ми жодного разу не сварилися, і тепер наша дружба стала міцнішою. а ще у цьому році мене обрали за старосту класу (хоча раніше і квіти не довіряли у моє але на цьому я не зупиняюся, а постійно працюю над собою, щоб колись і мій син пишався мною.

 

всюди добре, а вдома найкраще!

люди завжди прагнули подорожувати, мандрувати та відкривати нові країни. але не завжди вони залишалися жити на чужині. не зважаючи на те, що нові країни приваблюють своїм місцевим колоритом, залишитися там жити прагне далеко не кожний. іммігранти, які виїхали за кордон у пошуках кращої долі, дуже сумують по своїй батьківщині. рідна домівка сниться їм у ночі, думки про вулиці міста, чи селища, де вони народилися, де пройшло їх дитинство не всього життя. багато письменників і, особливо, поетів, перебуваючи у вигнанні, описували у творах свої переживання та сум за рідною домівкою.

і досі існує така міра   покарання, як вигнання.

навіть після короткого літнього відпочинку у бабусі чи в таборі ми прагнемо якомога скоріше опинитися дома, у своєму місті, поряд зі своїми друзями та рідними. тому що, де б ми не жили і якою б не була наша домівка, але вона наша, і для нас найкраща.

 

[п' у п'  і  т р] - 6 букв, 6 звуків

(підкресл. - наголош.)

пю - пітр(2 склади)

1 -  відкритий, ненаголошений;

2 - закритий, наголошений;

[п'] -  пригол.,сонорн.,губн.,м'який.;

[у] - голосн., задн.ряду,високе.підн.,лабіалізований;

[п'] -  пригол.,сонорн.,губн.,м'який.;

[і] -  голосн., передн.ряду,високе підн.,нелабіал.;

[т] - пригол.,шумн.,язик.,твердий;

[р] - пригол.,сонорн.,язик.,твердий..

 

з увагою до вас. петрусь.