Коли заходиш в храм, так все велично, благородно, але всерці цієї величчі не відчувається. і думаєш, що храм пустий. але, потрібно задуматися, чи в твоїй душі все чудово та спокійно. якщо, ні, то потрібно задуматися, які ти зробив гріхи. і виправити їх, як найшвидше. тоді і в храмі знову стане все прекрасно та велично. і в серці буде спокійно. отже, ходячи в храм, потрібно задуматися, чи правильно ти робив ті, чи інші справи. тоді і в храмі ти будеш відчувати в своїй тарілці. удачі : )
Спасибо
Ответ дал: Гость
дуже цікавий час перед грозою.здається все навкруги завмирає і чекає чогось незвичайного.не чути щебету птахів,здається, всі вони зникли невідомо куди.дерева стоять тихо-тихо,не одна гілка не колихнеться.настає повна тиша.недаремно є таке народне прислів"я: "тиша перед бурею".тільки небо хвилюється.течуть по ньому чорні хмари,закривая собою сонце.все ближче та ближче вони.аж ось налітає зухвалий вітер,здіймаючи у повітря все навкруги.оcь і гроза ! гримить грім,вспалахує блискавка.всі ховаються від стихії , а мені подобається така погода.
Ответ дал: Гость
гуманістичний підхід до формування особистості дитини як складова педагогіки.
Популярные вопросы