Іть скласти твір "чого навчають євангелійські притчі"

Євангельські притчі людині вивчити  життєві   мудрості які  надалі   зможуть у вирішенню певних проблем. абуль-фарадж називав притчі розповідями,  що відсвіжує   розум і видаляють з серця горе і печаль. «нехай вони послужать втіхою для стражденних, цілющим для людей з розбитим серцем, путівником для люблячих настанови  й   кращим другом для цінителів смішного»,   — писав він. притчі - це непрямі вказівки, натяки, які проникають у серця подібно насінню. в певний час або сезон, вони проростуть і дадуть сходи. на перший погляд може здатися, що притча не несе ніякої корисної інформації, але це тільки на перший погляд.

    діалог-розмову дідуся з онуком про хліб та пшеницю  з використанням  сполучників підрядності, пропоную скласти так: - діду, а чого в україні так шанують хліб?   - онучку, хліб - справжній скарб, що здатний прогодувати кожного з нас.- а чи важко виготовляють хліб? - так, люди тяжко працюють, щоб хліб потрапив до нашого з тобою столу.    - може, розповіси мені трохи? - звичайно. спочатку люди обробляють землю та сіють пшеницю. потім збирають достиглу пшеничку та відправляють її на млин. там її переробляють на борошно. а далі, спробуй сам здогадатись, як виготовляють хлібчик.  - мабуть, діду, потім борошно відправляють до пекарні, у якій кулінари випікають смачний хліб. потім вантажники завантажують його до машини та розвозять крамницями.- все правильно, онучку. але ж не лише хліб виготовляють з борошна.- а що ще, діду? - ще з борошна виготовляють булочки, бублики, печиво, пироги та пиріжки, пампушки та вареники. тож варто шанувати пшеницю, що нас годує.- дякую тобі, дідусю, за таку цікаву розмову! - звертайся, онучку!