Твір на тему "земле барвінкова! дай мені здоров'я" есе

твір на тему "земле барвінкова! дай мені здоров'я":

земля - це наші сила, здоров'я, їжа. природа дарує нам все, що нам потрібно для щасливого життя, а ми на заміну не віддаємо їй нічого. як прикро, гуляючи лісом, бачити на землі пляшки та поліетиленові пакети. все це з часом накопичується та починає приносити нам хвороби замість жаданого здоров'я.

для того, щоб природа залишалась чистою, дарувала нам лише здоров'я, а земля радувала родючістю, ми повинні піклуватися про наше довкілля. я вважаю, що це зовсім не складно та кожен з нас може зробити природу більш досконалою. давайте жити в гармонії з довкіллям, щоб одного разу, коли це буде необхідно, ми змогли сказати: "земле барвінкова, дай мені здоров'я! "

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.