Звукова модель слів працьовиті, бджоли, дощ.

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

колись я був уже на морі.так мені там дуже , а як море може не сподобатись? море - це ніби відображення неба,таке безкраєта мрійливе.воно захоплює тебе своєю природою.я люблю плавати в морі та гратися з хвилями.а вечорами прогулюватися по березі,слухати шепіт вітру,шум морських хвиль,та вдивлятися в сяйво зірок.прощаючись з морем я копійки,щоб повернутися до нього знов.це є така цікава традиція.