Твір-мініатюра за поданим прислів`ям: "книга вчить як на світі жить"

у приказці «книга вчить, як на світі жить» висловлена народна пошана до дорогоцінних джерел - книжок, які мають свою історію.«сторінками» найперших книг були камені, стіни печер, вояцькі щити. а пізніше люди почали виготовляти «папірці» з тонкої козячої чи телячої шкіри. першу книжку виготовили в стародавньому місті пергамі, тому й папір називали пергаментом. пізніше люди стали писати на папірусі.справжній папір, на якому пишуть зараз, був виготовлений дві тисячі років тому. а друковані книги пройшли довгий час, поки з’явилися на полицях. тепер книга - наш найкращий друг, що дозволяє мандрувати по різних країнах у світ незвіданого, казкового.книга - порадник. бережімо цей неоціненний скарб людської думки, який навчить добру й мудрості.

  моя вулиця одна  з найдовших у нашому мисти.вона бере початок  вид центра киива.обабич вулици росте бузок ,алича,каштани, клени.у вси пори року вулиця мае ошатний вигляд.тут живуть гарни люди ,та високи будинки.моя вулиця мени дуже подобаеться.

так, я люблю читати книжки. чому? для мене книжка - ще джерело інформації. читання приносить мені задоволення. я вважаю, що не буває не цікавих книжок, просто не завжди читач готовий до отримання тієї інформації, яка міститься в тій чи іншій книжці.  що до мене, я люблю читати книжки про велику вітчизняну війну, але разом з тим, мені подобаються твори миколи трублаїні і олександра пушкіна. читаючи книжку, я занурююсь у  вирій подій, переживаю, , знаходжу та кохаю разом з головним героєм. інколи, після того, як книжка прочитана, я намагаюсь побудувати свою сюжетну лінію. я замислююся над вчинками героїв і думаю, як би я вчинив на їх місці.