Твір на тему один день мого життя з родиною

український народ ще з давніх давен називав книгу джерелом зжнань. 

  я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. вона навчає, підказує, є розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, є перетнути тисячі кі хай немає у мого друга ніг та рук, хай вінне вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі.

  я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.

 

п.с. вибачай, за граматичні

Часто людина не цінить того, що у неї є, і починає берегти це тільки тоді, коли майже втрачає. яскравий приклад цього - здоров'я. зараз ми всі здорові, тому й рідко замисливаємося над тим, що здоров'я потрібно берегти. нас навіть дратують вказівки дорослих: тепло одягатися, регулярно і правильно харчуватися, не затягувати з візитом до стоматолога. але всі вони мають рацію. якщо нехтувати здоров'ям, воно буде погіршуватися. берегти здоров'я треба саме зараз, коли воно міцне. майже кожен може навести кілька прикладів тому, як псують своє здоров'я люди, а потім бігають по лікарням у надії повернути хоч частину того, що колись мали, але не цінували. хтось не носив шапки і застудив вуха, і тепер погано чує. хтось цілий день їв бутерброди та пиріжки замість повноцінного обіду - і тепер вимушений сидіти на дієті, бо болить шлунок. хтось боявся піти до лікаря, хоча болів зуб - і втратив цей зуб, бо лікувати стало нічого. тому треба потурбуватися про своє здоров'я зараз. займатися спортом, харчуватися здоровою їжею, дотримуватися режиму дня, правильно вибирати одяг та взуття. тоді й здоров'я вистачить до старості.