Скласти діалог з незмінними іменниками.

птахи нічим не відрізняються від нас людей. ми люди просто більш розвинені у плані іноваційних технологій , отже як нам милий рідний будинок, так і пташкам найрідніше своє гніздечко . гніздечко яке будувалося власними силами та зусиллями. гніздечко для якого птаха сама шукала матеріал, сама його плела. мабуть всім знайомий віршик про пташку яку зловив хлопчик і посадив у золоту клітку, а вона, незважаючи на сії дарунки, всеодно виривалася додому, до свого гніздечка. у російській мові є гарне прислів'я яке гарно описує цей випадок "везде хорошо, но дома лучше". тому де б пташка не зупинялась и незважаючи на скільки вона всеодно повертається назад. хоча вона теж може змінювати гнізда.  птаха- хоча і не людина та все одно розум має.

"як змінюються берези навесні"

      щоранку, йдучи до школи, я милуюсь берізонькою, що росте навпроти нашого двору. з приходом весни, вона веселішає. кора вимита дощами та снігами стає на сонці яскраво-білою.ніжні зелененькі листочки пробиваються, щоб подивитись на сонечко.все тепліше стає надворі. вітер наче розчісує коси берізоньці, бавлячись її золотавими сережками.

      приклавши вушко до стовбура, мені здається, що я чую рух цілющого березового соку. а птахи, що першими повернулись з теплих країв, весело оспівують ніжність та велич цих білокорих красунь.

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.

під лежачий камінь вода не тече.зробив діло-гуляй сміло.насильно розкрита троянда втрачає аромат не підливай мосло у вогонь. марно втраченого дня не повернеш.