Твір на тему "якби у мене була чарівна паличка"

якби у мене була чарівна паличка   я би   позбавила людей  жорстокості, злоби та ненависті.

щоб люди забули про війни, помсту, жадобу. а діти підростали   добрими, розумними, чемними, справедливими і найголовнеше здоровими!

адже головне – це вірити, вірити у диво!

я бы с нее превращал бы все во вкусную еду.

я бы делал ею .

я бы решал ею все проблемы.

я бы с нее отправился на луну.

я бы с нее превратился бы в рыбу и поплавал в океане.

я бы превратился в птицу и полетал в небесах.

я бы отправился назад во времени.

я бы отправился вперед во времени.

я бы стал правителем всего мира.

конец

батько і ненька для мене- це найрідніші люди на землі.я їх дуже люблю і поважаю.вони мої батькі ,які завжди прийдуть мені на ,тому я вважаю.що   кожен з людей повинен поважати своїх батьків и піклуватися про них коли вони стануть старенькими,як вони піклувались о дітях коли вони були малі.батько і ненька працюють для того щоб ми могли вивчитися і стати гарними людьми,щоб вони могли пишатися в майбутньому нами.я дуже розумію тих дітей сиріт,які не мають   батьків їм дуже важко в житті,вони одинокі на цьому світі без любові батька і ненькі.тому я вважаю,що їх треба поважати,цінити,любити і буде краща доля для нас."батька й неньку поважати_кращу долю мати".

була похмура осінь. падав дрібний дощик. він так падав, з таким звуком, наче перлини розсипаються. світилосонечко. коли падав дощ, переливалися від сонця смужки туману. дощик щось мені шепотів. він говорив мені щосьсумне. я розуміла. він сказав мені, що осінь настала, що сумно мені, дощику. птахи не співають, і мені, дощику, дужесумно. мені стало шкода дощику. сонце заспокоювало мене. бідний дощик! перлини падали і падали сонце зайшлоі ще сумніше стало. дощик пройшов. і я пішла додому. і дощик мені хмаринкою , як рукою. ось яка буваєсумна осінь.