1. яка пора року настала? 2. що сталося з деревами? 3.як стали поводиться пташки? 4.яку роботу принесла осінь людям? 5. як можно назвати осінь? настала золота добра осінь. дерева стали голими та зо лотими. птиці почали улітати в теплі края. осінь пренесла роботу копати, топити пічку. осинь дуже багата и красива
Веселе літо згасло. вересень зробився повноправним господарем у природі. незвично холодно стає вранці й уночі. лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. усюди відчувається прохолодний подих осені. сіре небо все частіше затягають низькі хмари. сіється дрібний дощ. ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. горобина обвисла червоними розкішними гронами. листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. нещодавно зелена трава припала до землі. високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. у такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. настала золота осінь.
Спасибо
Ответ дал: Гость
якось я вирішив піти у ліс. я довго ходив і дуже стомився. нарешті я побачив пеньок і присів відпочити. раптом я побачив зайчика, а він побачив мене. тваринка злякалася, але не втекла. я посміхнувся до звірка.прудконогий підстрибнув до мене і заглянув у очі. я подав йому хлібчика і він вдячно подивився.
я повернувся додому дуже радісний.
Ответ дал: Гость
кожна рідна мова по-своєму прекрасна.вона,мов неповторний самоцвіт,виграває всіма барвами веселки,має своє звучання,свою власну неповторність і красу.кожне рідне слово-це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови.у великому мовному запасі вибрати слово - то велике вміння.це мова,якою ми розмовляємо й думаємо,без якої не мислимо свого існування.рідна мова - неоціненний скарб,який потрібно не тільки любити,а й берегти як зіницю ока.
Популярные вопросы