Перебудувати речення так, щоб іменники у називному відмінку(підмети)стали звертанням громадянин іваненко гарно виступив на зборах. сонце ласкаве зігріває весняні сходи. брат поспішав до школи. ліси шумлять зеленими кронами дерев. трави забуянили після рясного дощу. чудова українська пісня завжди лунає на свята. мрії так часто мене.

Громадянине іваненку,гарно виступіть на зборах. сонце,ласкаво зігрівай весняні сходи. брате, поспішай до школи. трави,забуяньте після рясного дощу. чудова українська, пісне, завжди лунай на святах.                                     здається так

я згодна з сократом, який сказав, що знає лише те, що нічого не знає.   як  незвичайно це не було б, вважаю, що й про себе нічого не знаю. не можу бути впевнена, що не злякаюсь у пожежі чи іншій біді та зроблю те, що повинна. що не скажу того, про що . що не забуду найважливіше, коли буду почуватися щасливою. 

хто може бути впевненим в тім, що в злиднях чи великій біді не втратить людського обличчя? не можна бути впевненим навіть у собі, тому це висловлення сократа для мене взірець мудрості.  

 

   

                1.пароплави по морях,автомобілі по дорозі,поїзді по колії.                2. на літаках,гвинтокрилах.                3.сови й кажани літають уночі в пошуках їжі                4.шішки ростуть на ялинках і соснах.