Твір-роздум на тему: “образ україни в творчості т. г. шевченка

образ україни у творчості т. шевченка

тарас шевченко — вірний син україни. він любив свою батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. де б він не був, куди б не закидала його доля, шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в україну, зустрітися з однодумцями. його роздуми над долею народу, любов до вітчизни, туга й печаль за нею на чужині висловлені в багатьох творах.

у далекому від україни петербурзі, в казематі в уяві шевченка виникали картини рідного краю, він згадував вишневі садки, облиті білим цвітом, наповнені піснями дівчат. і все це відтворив у невеличкому вірші "садок вишневий коло хати". я вражена глибиною любові автора до народу, до природи свого краю. не сподіваючись більше побачити україну, він намалював чудову картину:

садок вишневий коло хати,

хрущі над вишнями гудуть.

плугатарі з плугами йдуть,

співають ідучи дівчата,

а матері вечерять ждуть.

на засланні всі помисли поета були звернені до поневоленого народу україни. поезія шевченка сповнена роздумами про те, як його твори рідному краєві, як їх сприймають українці. 

у поезії "хіба самому " він ставить такі проблеми:

для кого я пишу? для чого?

за що я вкраїну люблю?

чи варт вона огня святого?

поет постійно відчуває зв'язок із рідним краєм, виявляє до україни синівську любов. перебуваючи в далеких степах, він прагнув, щоб вітер приніс хоч "крихітку землі із-за дніпра". шевченко мріє ще повернутися в україну, подивитися на її чарівну природу:

може, ще я подивлюся

на мою украї —

писав т. шевченко в поезії "лічу в неволі дні і ночі"

кожним рядочком своїх творів великий кобзар засвідчував любов до україни, непереможне бажання бачити її вільною й незалежною. з якою силою і впевненістю було сказано:

я так люблю

мою україну убогу,

що проклену святого бога,

за неї душу погублю.

поет був упевнений, що поневолені люди скоро звільняться, настане страшний суд над панами, і на оновленій землі щасливо житимуть українці. шевченко висловлював бажання бути похованим на могилі серед степу рідної україни. у поезії "заповіт" автор, ніби забувши про особистий мотив, яким розпочав вірш, мріє про те, щоб дніпро поніс ворожу кров у синє море. про свою смерть говорить тільки одним словом: поховайте, після чого йде заклик до повстання. у поезії "тим неситим очам" шевченко проголошує гімн вільній і щасливій людині.

любов і віра у світле майбуття українського народу шевченкові вистояти, перенести злигодні й поневіряння. минуло багато часу, але поезії великого кобзаря й зараз дивують, зачаровують сучасників, вчать відданості країні й безмірної синівської любові до матері-україни.

Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять… у істинності цього відомого вислову сумніватися не доводиться. але, тим не менше, сміття на вулицях українських міст і сіл не меншає. тому 16 березня у стінах райдержадміністрації відбулася оперативна нарада, яку зібрали очільники району. це зібрання стало наслідком об`їзду представниками районної влади населених пунктів обухівщини. на нараду до адміністрації було запрошено чимало людей. серед них – голови громад, керівники підприємств та представники державних служб, що мають контролювати благоустрій території. критичний рівень забрудненості нашого району давно вимагає негайних і рішучих дій. тим більше, що наведення ладу в населених пунктах – пряма вимога законодавства. з приводу результатів об`їзду доповідав заступник голови райдержадміністрації олександр бабенко. він закцентував увагу присутніх на першочергових завданнях. так, протягом місячника з благоустрою у районі заплановано багато роботи. і насамперед, слід прибрати територію та ліквідувати несанкціоновані смітники. на це органам місцевого самоврядування відведено всього тиждень. якщо деякі населені пункти перебувають у відносному порядку, то у ряді з них ситуація дійсно критична. серед останніх найбільші проблеми має обухів. також, як це не дивно, вкрай негативну картину комісія побачила в трипіллі та підгірцях, хоча в цих селах є всі умови для дотримання чистоти. у них є і власні комунальні підприємства, і можливість безкоштовної утилізації сміття на сміттєзвалищах, що розташовані на території цих сіл. щоб не бути голослівними, організатори наради продемонстрували відео зйомку об`їзду. картина, яку зафіксував об`єктив камери, виявилася дійсно непривабливою. відповідальність за безлад у районі несе не лише місцева влада, а й екологічна інспекція та санепідстанція. дісталося на горіхи і керівникам підприємств. більшість з них абсолютно не дбають про порядок на власній території та площі, що закріплена за ними для прибирання. ситуація ускладнюється ще й тим, що коштів на ліквідацію смітників цього року у бюджеті не закладено. проте на прибирання у місцевих рад є всього лише тиждень – до наступного об`їзду. один за одним пояснити свою позицію отримали представники населених пунктів. дали слово і працівникам контролюючих органів. останні пообіцяли, що, попри недосконалість законодавства, зроблять усе можливе, щоб повернути району первісну чистоту та красу.

вчора захворів мій старший брат. в нього підвищилася температура, дуже боліли горло та голова і був страшний нежить. нашу родину це засмутило, адже через три дні братів день народження. 

  мама зразу ж згадала про те, що в нас є сушені калинові ягоди. заливши їх окропом, вона проварила їх на повільному вогнищі і поставила настоюватися   на 1 годину. в цей час ми прикладали прохолоде полотенце до лоба братові. так йому голова менше боліла. через годину відвар був готовий. мати напоїла хворого, і він, зігрітий калиновим відваром з медом, майже   відразу ж заснув. я чув, як ненька вставала вночі, щоб переодягнути   зіпрілого брата.

  зранку наш хворий почував себе здоровим і дякував всім про турботу. та ще декілька днів він залишався дома та пив калиновий відвар та нахвалював свою рятівницю-калину.