Іть скласти сенкан до слова „ дощ ”

кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю! тому і кажуть в народі: «на чужому полі не матимеш волі».

добро і зло це повязані між собою речі ,вони потрібні один одному,без зла не буде і добра

кожна людина по-своєму розуміє відмінність добра від зла, сама собі обирає, що їй добре, а що погано. 

добро це кохання, щастя, знання, милосердя,а зло це загибель людини, крадіжки, обман,тощо

щастя, коли йдеш по тунелю і і попереду бачиш промінь світла – вихід, а не поїзд який міг би їхати тобі на зустріч. щастя, коли стоїш на роздоріжжі, і яку б ти не обрав дорогу, ти знаєш, що кудись дійдеш і це буде правильна дорога. щастя, коли влітку йдеш під теплим дощем без парасольки і не боїшся простудитись.добро – це щастя, а щастя – це коли ти впевнений у своїх почуттях, діях, впевнений у правильності свого вибору і своїх судженнях, щастя, коли твоє серце і душа твоя перебувають в гармонії і підказують праведний шлях. щастя – коли ти в гармонії з духом світу і з любов’ю всеосяжною.  зло – це безвідповідальність, ість, замкнутість, заздрість. зло – це корозія душі і тіла. зло – це все те, що відділяє нас від гармонії та ідеальності.

на мою думку істина завжди одна, але кожен з нас перекручує її на свій лад. для мене зло і добро виступає таким, яким я його описав, а решта – це лише засоби, які є нейтральними, тобто можуть творити добро і зло, в залежності від того в які руки попадуть. зло потрібне у цьому світі так само як і добро; вони взаємопов’язані, адже без зла не б не знали що таке добро і навпаки. добро і зло – це каїн і авель – два різні брати, у яких одні батьки – люди.