Кожна епоха дає свої поняття про цінності. для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи відродження — духовне зростання, для епохи сорокових років xx століття — завоювання і загарбання. з цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб. коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники. звернімося до історії: радянський союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли україна гинула від голодомору. недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». у роки великої вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. а у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба. одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну норму ленінградця. я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб. пригадую фільм, побачений у дитинстві. ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. тоді він був дешевим. ним годували худобу, він лежав на смітниках. це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! народна мудрість навчає нас: «хліб — усьому голова», «є хліб — буде й пісня». і дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина. хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. хліб — це святиня. не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. і це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. хліб — це міра совісті і людяності. завантажити в zip-архіві - хліб — найбільше багатство (твір-роздум на мораль
Спасибо
Популярные вопросы