мені дуже подобається приходити на нашу річку,яка тихо тече між берегів.вода в ній чиста і прозора,можна побачити як на дні,між камінням ховаються маленьки рибки.осторонь,у камишах,співають свої пісні жаби.у кожной свій голос й здається що вони проводять змагання по вокалу.ось від одного беріга до другого пересувається якась хвилька,придивляюсь,це вуж поспішає по своїх справах,або злякався нас.під сторічной вербою,що склонила свої вітки над водою,чутно сильний всплеск,це мабудь карп,володарь ціх вод,вітається з нами.но нам вже потрібно уходити,справи,до побачення річка,ми ще не раз прийдемо на твої береги.
Ответ дал: Гость
за давніх-давен в ущелині ліванських гір, повз які тягнеться торговельний шлях, гніздилася впродовж кількох століть ватага розбійників. не мали вони ні доброго ремесла, ні того, що зветься домом. єдине, що передавали вони в спадок своїм нащадкам,— це злодійське, грабіжницьке ремесло, вміння відбирати золото й скарби. бо шляхом тим часто проходили багаті каравани. і хоч як охороняли купці своє добро, але злодії-розбійники щоразу перехитряли їх, бо були великі мастаки на витівки. і всяк, хто їхав сюди, страшенно боявся попастися лиходіям до рук. навіть військо самого султана не могло встояти проти знахабнілих розбишак.і ось правителі того краю зібралися, щоб вирішити, як краще й швидше приборкати ватагу.
Популярные вопросы