Душа болить за рідну україну я - українець, і я - патріот україни. але це не означає, що я вважаю україну якимось раєм на землі. звісно, ні: для мене особисто бути патріотом - це любити рідну країну і при цьому бачити всі її недоліки. як на мене, люди зможуть змінити життя на краще тільки тоді, коли в них душа болить за рідну україну. в мене душа теж болить. болить тому, що вже чотири роки проти моєї батьківщини ведеться неоголошена війна. багато людей вже постраждало: хтось втратив рідних та близьких, комусь довелося лишити домівки та переїати, залишаючи позаду налагоджене стабільне життя. душа болить, коли бачиш, що у країні перманентна економічна криза, і більшість людей ледве-ледве зводить кінці з кінцями, навіть ті, хто працює. а що ж говорити про соціально незахищені верстви населення - інвалідів, пенсіонерів, багатодітні родини? вони зараз не живуть, а намагаються вижити. і все ж таки я сподіваюсь, що колись україна вирішить всі ці проблеми, за які зараз болить душа. і наша батьківщина перетвориться на цивілізовану, економічно розвинену країну.
Спасибо
Ответ дал: Гость
по весни першымы почынають квитуваты пролиски,прымулы,гиацынты.уси квиты весны на першый погляд дуже нижни, але це не так.не дывлячись на пэрэмины погоды витэр,сниг,холодный дощ,як тилькы проглянэ сонечко першоцвиты пидиймають свои головки до горы тай почынають красуватысь. та их блоговухання ростыкаеця по долам, та опушкам веснянного лису. и перши лисови бджолы,мураши та маленьки птахи спишать до квиточок.
Популярные вопросы