Душа болить за рідну україну твір-роздум

Душа болить за рідну україну я - українець, і я - патріот україни. але це не означає, що я вважаю україну якимось раєм на землі. звісно, ні: для мене особисто бути патріотом - це любити рідну країну і при цьому бачити всі її недоліки. як на мене, люди зможуть змінити життя на краще тільки тоді, коли в них душа болить за рідну україну.  в мене душа теж болить. болить тому, що вже чотири роки проти моєї батьківщини ведеться неоголошена війна. багато людей вже постраждало: хтось втратив рідних та близьких, комусь довелося лишити домівки та переїати, залишаючи позаду налагоджене стабільне життя. душа болить, коли бачиш, що у країні перманентна економічна криза, і більшість людей ледве-ледве зводить кінці з кінцями, навіть ті, хто працює. а що ж говорити про соціально незахищені верстви населення - інвалідів, пенсіонерів, багатодітні родини? вони зараз не живуть, а намагаються вижити.    і все ж таки я сподіваюсь, що колись україна вирішить всі ці проблеми, за які зараз болить душа. і наша батьківщина перетвориться на цивілізовану, економічно розвинену країну. 

навесні відмічається багато різних , чудових і веселих свят. візьмемо ,наприклад ,весну цього року. свято воскресіння госоднєго . це дуже яскраве свято крашанки і писанки різних кольорів і розписів , пасха на столі усьому голова і настрій гарний .

1 травня це день працівників . з року в рік прості люди відмічають його по-соєму. хтось іде на природу, а хтось залишається вдома і святкує його зі своєю родиною.

а взагалі усі свята по-своєму гарні!

    твір-мініатюра на тему "любіть свою україну"

я згодна з висловом тараса григоровича шевченко, я також вважаю, що треба любити свою україну.я народилася в цій країні,я тут живу, тут я познайомилася зі своїми друзями, в моїй родній країні я почала ходити до школи,тут живуть мої батьки,рідні,близькі,знайомі,друзі,тут усі мої захоплення,тут я ходила у дитсадок.я люблю свою країну за все, але перш за все я люблю її тому,що я в ній народилася. моя країна-моя друга мати.