Душа болить за рідну україну я - українець, і я - патріот україни. але це не означає, що я вважаю україну якимось раєм на землі. звісно, ні: для мене особисто бути патріотом - це любити рідну країну і при цьому бачити всі її недоліки. як на мене, люди зможуть змінити життя на краще тільки тоді, коли в них душа болить за рідну україну. в мене душа теж болить. болить тому, що вже чотири роки проти моєї батьківщини ведеться неоголошена війна. багато людей вже постраждало: хтось втратив рідних та близьких, комусь довелося лишити домівки та переїати, залишаючи позаду налагоджене стабільне життя. душа болить, коли бачиш, що у країні перманентна економічна криза, і більшість людей ледве-ледве зводить кінці з кінцями, навіть ті, хто працює. а що ж говорити про соціально незахищені верстви населення - інвалідів, пенсіонерів, багатодітні родини? вони зараз не живуть, а намагаються вижити. і все ж таки я сподіваюсь, що колись україна вирішить всі ці проблеми, за які зараз болить душа. і наша батьківщина перетвориться на цивілізовану, економічно розвинену країну.
Спасибо
Ответ дал: Гость
рецепт емпатійного слухання дозволяє переживати ті ж відчуття, які переживає співрозмовник, відображати ці відчуття, розуміти емоційний стан співрозмовника і поділяти його. при такому слуханні не порад, не прагнуть оцінити, що говорить людина, не моралізують, не критикують, не повчають.
Популярные вопросы