Настала весна. із землі показалася зелена стрілочка. вона швидко розділилась на два листочки, які через короткий час стали широкими. а між ними з явився маленький, тоненький паросток. він піднявся, нахилився до одного литочка й раптом одного ранку розквітнув білими дзвіночками. це були дзвіночки конвалій. і і ось одного продовж !

! ось одного дня поруч з,явилися зп1д земл1 зелен1 конвал1я зрад1ла. що поруч виросте сестричка. але назавтра вона побачила, що на не1 дивляться голуб1 незнайомо1 кв1тки. -хто ти?   - спитала конвал1я.      -я прол1сок.  зазвичай я просипаюсь п1сля зими ран1ше за вс1х кв1т1в, але тут, у зат1нку. я проспав 1 з,явився на св1т. коли мо1 родич1 вже оцв1ли. я  дуже позстро1вся, в1д того що зостався без р1дн1, але зараз я щасливий. що познанайомився з тобою. ран1ше я не бачив тако1 гарно1 кв1тки.  хто ти?           - я конвал1я- королева  л1сових кв1т1в. давай будемо дружити!

так вони потоваришували. м було весело-конвал1я дзвоннила щоранку сво1ми б1лими дзв1ночками, а прол1сок зачаровано дивився на свою нову подгуг1 1 щасливо похитував в такт  своею синьою гол1вкою.

самотність. (оплакується втрата сестер-верб)

2. тихо та сумно(підкреслюється тире-точка)

я хочу бути доброю,ласковою та понімати других,дорогих для тебе людей.

відь це не кожному дано