Відомо що у дворянських родинах за поганий тон вважалося одружуватися з людиною нижнього соціального прошарку. нині ми спостерігаєм подібну картину батьки молодих людей із заможних родин а ж ніяк не хочуть чути про одруження своєї доньки з хлопцем із незаможної у стосунках кохання не головне

та ні, не виходить. у сімейних стосунках все ж головне - кохання. якщо нема його - то маємо шлюб з розрахунку. звичайно, що й такий варіант узаконених шлюбних стосунків існує. тільки він з самого початку вважається наче комерційною угодою між двома сторонами, в яких кожна знає, що її не люблять. однак мова у поставленій темі йде начебто про те, що як мінімум одна з сторін вірить у справжність почуття, у те, що її люблять.  я не знаю, якими ворогами мають бути батьки власній дитині, щоб зобов"язати оте дитя своє рідненьке іти на брехню, щоб жило воно потім у нещирості. і нещасливе. хіба що дуже глупі батьки, яким повезло, що дитина їхня теж дуже глупа, і найшла собі такого ж глупого обранця. тоді всі будуть щасливі.

хоча це вже зовсім інша казка

я розумію значення цього прислів*я так: птахи, які встають раніше, встигають пити росу . птахи, які пізно -не встигають . їм нічого не дістається. так само відбувається і у людей.х то рано встає, той все встигає.кто пізно встає, той нічого не має.зробимо висновок: треба усе робити вчасно ,щоб не запізнитись. коли усе робиш вчасно, то і в житті усе буде гарно.

намисто   не мов живе. таке яскраве та тепле, бо сонце зігрівало його   увесь ранок.