Напиши невиличку розповідь (5 - 7) речень про свій клас школу

я згодна з цим прислів`ям.

адже якщо ти хоч один раз збрехав це тягне за собою великі наслідки.ти напевно думаєш що ніхто не помітить і все буде добре,ти збрехав,тобі повірили.і тому ми починаємо брехати людям все більше і більше. але це буде тривати не довго.одного разу хтось помітить недорозуміння у твоїх словах,і в цей момент ти не зможеш вже викрутитись.люди, які тобі вірили почнуть тебе зневажати. а якщо це будуть дуже близькі тобі люди ,тобі ж буде погано в душі,чи не так? за цю брехню ти ще довго будеш себе корити,але назад все вже не

    отже,люди ,перш ніж збрехати подумайте, а чи справді це потрібно? адже дійсно "маленька неправда тягне за собою велику брехню"!

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.