Чи потрібен нашому сучаснику каліграфічний почерк?

я вважаю, що компромісу між добром і злом, а також правдою та брехнею не може бути. адже все що ти не робиш відгуковується, як на тобі так і на інших. перед тим як щось робити треба добренько подумати, бо кожний твій вчинок просто так не залишається непомітним. але у житті є різні ситуації і інколи без брехні просто не можна обійтись.візьмемо за приклад найпростішу ситуацію, лежить в лікарні жінка, і лікар вже знає, що через місяць її не стане, звичайно, він не буде їй це говорити, а навпаки буде цю жінку переконувати тільки на краще, щоб вона свої останні хвилини насолоджувалась життям. тому, на мою думку, завжди треба думати все, що ти робиш, і передусім уникати цих компромісів, але якщо життя змусує тебе на це то краще поступись, але потім затьмар це своїми добрими, щирими вчинками.

это трудная философская тема,на которую,я вижу,никто не берется ответить.тема нужная.я думаю,что многим захочется почитать, что написала "таня90",но так, как рассказал об этой теме врач-психотерапевт щеголев альфред александрович в своей статье,никто лучше не сможет.и, чтобы написать такое сочинение,надо почитать эту статью.для скачивания в сочинение она не подходит,а детям будет полезной.поэтому прошу модераторов не запрещать эту ссылку.