Твір-роздум про тараса григоровича шевченка якщо можна то не той, що вже є на сайті

Тарас григорович шевченко — великий поет, геній українського народу. поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. у своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. тарас шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. а тому все своє життя поет присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих. не було такої сторони життя, якої не торкнулося б перо кобзаря. разом із тим поет закликав усі народи об’єднатися і разом боротися проти царизму. він вірив, що на звільненій від експлуататорів землі настане щасливе, прекрасне життя: і на оновленій землі врага не буде, супостата,а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.(«і архімед, і галі

зимовий сад може сильно надихати. можна побачити, як відзеркалюють білі сніжинки. дерева вкрив білий сніг і холодний іній. беззвучно стоїть віддалік посередині саду сонний дуб. сонячне проміння вже не попадає на землю і не гріє її від морозу. безцінна   коштовність саду калина. ввечері вже стає темно і вже не побачиш, як віддає тобі свою красу   зимой сад.

 

думаю так! незнаю может і подругому.