Переді мною – чарівна вишиванка. її зробила моя бабуся своїми ніжними руками. на білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». з тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.
Популярные вопросы