Моє улюблене місце відпочинку - село де живе моя бабуся. з дитинства я завжди любила туди їздити на канікули, зимові та літні. це дуже мальовниче село під назвою яблунівка/підмихайлівці/липівка. тут люди дуже добрі одне до одного, завжди , якщо потріно. а хати тут красиві, наче на підбір. недалеко є річка та ліс, куди я з захопленням ходжу збирати гриби восени. літом тут дуже багато дітей, які теж приїжджають до рідних. коли припікає сонце, то добре працювати на городі, виполюючи колючі бур'яни чи пасти корів. після роботи так притємно піти до річки та окунутись у вже нагріту сонечком зимою тут теж дуже гарно - ввечері гуляти поряд засніженого лісу, ліпити сніговика, чи грати з друзями в сніжки. коли приходить пора зимових свят, то все село ніби одягається у той піднесний та світлий настрій, наче в гарний, теплий светрик, що зв'язала його бабуся. діти та дорослі створюють різдвяний вертп та ходять колядувати, запрошуючи з собою. також, відпочинок у селі дуже корисний, бо повітря там чистіше, прозоріше, ніж міське.
Спасибо
Ответ дал: Гость
гончарі.спочатку не було ніяких слів,бо світ мовчав і поглядав здалекана те, як головний із гончарівліпив якусь планету замість глека.(в такій роботі вічність наче мить).стомився він, приліг перепочити,а час, тим часом, знай собі летить,летить і не збивається з орбіти.а недоліплена планета вже живесвоїм життям хаосним і сумлінним,щодня видумуючи щось новетаке ж хаосне, суєтне й невпинне.але не сплять гончарики маліі крутять круги босими ногами,неначе вісь прадавньої землі,щоб не спинилась десь поміж світами.і ліплять глеки, кринки, тарілки-нехитрий скарб селянського достатку,і наших душ розбитих черепки в купку, нам усім на згадку.
Популярные вопросы