Моє улюблене місце відпочинку - село де живе моя бабуся. з дитинства я завжди любила туди їздити на канікули, зимові та літні. це дуже мальовниче село під назвою яблунівка/підмихайлівці/липівка. тут люди дуже добрі одне до одного, завжди , якщо потріно. а хати тут красиві, наче на підбір. недалеко є річка та ліс, куди я з захопленням ходжу збирати гриби восени. літом тут дуже багато дітей, які теж приїжджають до рідних. коли припікає сонце, то добре працювати на городі, виполюючи колючі бур'яни чи пасти корів. після роботи так притємно піти до річки та окунутись у вже нагріту сонечком зимою тут теж дуже гарно - ввечері гуляти поряд засніженого лісу, ліпити сніговика, чи грати з друзями в сніжки. коли приходить пора зимових свят, то все село ніби одягається у той піднесний та світлий настрій, наче в гарний, теплий светрик, що зв'язала його бабуся. діти та дорослі створюють різдвяний вертп та ходять колядувати, запрошуючи з собою. також, відпочинок у селі дуже корисний, бо повітря там чистіше, прозоріше, ніж міське.
Щедра горобина росте у нас в україні ошатне дерево - горобина. щоосені визрівають на ній червоні ягоди, які стають дуже смачними після перших морозів. про це добре знають пташки. зимою, коли пухкий сніг вкриває землю, пташкам важко знайти їжу. звірям, що не у сплячку, наприклад, білкам, теж нелегко - холодно їм та голодно. тоді й стає в нагоді горобина: її ягідки висять на гілках, неначе запрошують пташок та звірів попоїсти. пташки та білочки радо пригощаються ягідками. до самісінької весни на дереві горобини працює "їдальня". а коли приходить весна, пташки та звірі віддячують щедрому дереву за добро: пташки захищають горобину від гусіні та інших шкідливих комах, а з ягідок, що заховали білочки, виростають нові деревця. так і вони один одному. і всім добре - і птахам, і звірям, і горобині.
Популярные вопросы