Від поданих ічних назв утворіть і запишіть прикметники за суфіксв -ськ- лейпциг, дрогобич, іртиш, карпати, оренбург, сиваш, овруч, південний буг, воронеж, черкаси, біла церква, галичина, цюрих, острог, кагарлик, ніжин, рига, прилуки, ладога, норвегія, запоріжжя, бахмач.

Лейпцигський, дрогобиський, iрттшський, карпатський, оренбургський, сивашський, овчурський, пiвденний, бугський, воронежський, черкаський, бiлоцерквiйський, галичинський, цюрхський, острогський, кагарликський, нiжинський, ригський, прилукський, ладогський, норвегський, запорiжський, бахмачський.

підкреслимо грамматичну основу: народ (підмет) - однією лінією та творив (присудок)- двома лініями.

український - хвилястою лінією (означення)

свою - хвилястою лінією

мову (пунктир) - додаток

віків - обставина(крапка з комою)

заносячм до мовної скарбниці добірний нектар слова - дієприслівниковий зворот підкреслюємо увесь як обставину (крапка з комою)

 

надпишемо частини мови: український - прикметник, народ- іменник, творив - дієслово, свою - займенник, мову-іменник, - прислівник, віків - іменник, заносячи - дієприслівник, до - прийменник, мовної - прикметник, скарбниці - іменни к, добірний - прикметник, нектар - іменник, слова - іменник.

 

визначимо тип речення: просте двоскладне речення, поширене, повне, розповідне, неокличне,   ускладнене дієприслівниковим зворотом.

 

перебудуємо речення: український народ творив свою мову віків та заносив до мовної скарбниці добірний нектар слова.

 

"заносячи" ми замінили "заносив", утворилося дієслово-присудок. заносив у реченні буде присудком і підкреслюється двома лініями. сам зміст речення не змініться, але речення буде ускладнене не дієприслівниковим зворотом, а однорідними членами (присудками)

 

відзначте мою відподь кращою, я старався 

конь весело бегал по поляне