Тема та головна думка про твір Чудодійна Любка

батько та ненька - найрідніші. вони дали нам життя. батьки навчили нас вимовляти перші слова, робити перші кроки, вони передали нам свої знання та уміння. батько та мати вчать нас добру і подолати життєві труднощі. батьки та діти-це одне ціле, яке нічим не роз"єднаєш. вони чекають від нас любові, ласки, поваги, доброти. все це сповнює їхнє життя радістю. я люблю своїх батьківі вони всі зусилля, щоб я росла/ріс людиною з великої літери.

кожен народ має своє щось найдороще, найсвятіше. для українців такою святинею є натхненник національних ідей, проповідник добра, волі, щастя і правди--тарас шевченко. саме завдяки його влучному слову, що лунало сильно і впевнено, наш народ усвідомив себе як національну єдність.

де б не був, чим би не займався поет, але завжди перед його внутрішнім зором поставав і дорогий його серцю дніпро.

  минатимуть роки, спливатимуть віки, а тарас шевченко залишатиметься безсмертним у пам'яті нащадків, бо є й буде україна і народ український.

я завжди мріяв бути вчителем.це чудова професія,яка не має межі знань та фантазії.ох,як це чудово було б.я вчив би дітей усьому.найбільше я хотів би бути вчителем іноземної мови.це чудова професія , яка багато чому навчить.ійська мова чудова.вона у всьому знадобиться.наприклад якщо ти хошеч переїхати у америку,великобританію і т.д.тому ми можемо зробити висновок: бути вчителем чудово.

одного сонячного дня з під землі з^явився малесенький росточок.обережно він розгорнув свої перші листочки і простягнув їх до сонця.все навкруги здавалося йому чудовим.випустив він ще декілька листочків,а потім декілька   гілочок і незабаром перетворився у  маленьке деревце. йому так рости і грітися на сонечку.

але раптом все навкруги стало темним, налетів страшенний вітер. без жодного жалю гнув і ламав він слабеньке деревце,зривючи з нього молоді листочки.деревце не витримало і впало на землю.йому здавалося,що більше ніколи не побачить воно сонця,не розправить свої гілки.аж тут   виглянуло сонечко,ласкаво пригріло зламане деревце.і деревце відчуло нові сили,нове бажання жити.воно піднялось і росло далі.його стовбур ставв трошки кривим ,але це не завадило   йому перетворитися у сильне дерево,якому вже не страшні вітри.