скласти діалог про рідний край пропоную так: - привіт, артеме! дуже радий тебе бачити. тобі вчитись в ії? - привіт, дмитро! звичайно. це дуже гарна країна. проте, я весь час сумував за батьківщиною. - мабуть, коли живеш тут, то не відчуваєш того, що тобі так дорого. - так, я згоден з тобою. поки я жив в україні, то думав, що переїзд дасться мені з легкістю. проте, через пару тижнів в мене почалась несамовита туга за рідним краєм. - то ти щасливий, що повернувся? - так, все мені тут рідне: поля, річки, соковито-зелені дерева, люди. і навіть їжа. тепер я знаю напевне, що україна - найрідніший куточок на землі. дякую за розмову, мені треба бігти до бабусі. бувай! - бувай!
Спасибо
Ответ дал: Гость
сиділа марійка за уроками та й замріялася : " от якби мені чарівну ручку, яка б вміла окрім виконування мого завдання, ще й вірші склададати. мама була би дуже задоволена. прийшла би вона з роботи, а усе вже зроблено, бо поки моя чарівна ручка робила уроки, я би з працею по дому: вимила би підлогу, посуд, нагодувала би нашу кицю мурку, та зробила улюблений матусін чай. а коли мама запитає мене, як я все встигла, я прочитаю найгарніший в світі вірш про неї. отож було би гарно! " марійка наче прокинулася від сну з посмішкою на "я ще маю час"-подумала вона. та взялася старанно виконувати уроки, потім - усе як в її мрії- матусі і зробила чай. а коли мама повернулася та запитала марусю хто це все зробив, донька згадала, що забула написати вірш, та просто вимовила: " я тебе кохаю, мамо! " а матуся сказала: я все бачу і без слів. дякую тобі! "
отож марійка вирішила, що може добре обійтись й без чарівної ручки.
Популярные вопросы