Усиньому мішечку золотих гудзиків багато

на мою думку,вихованість-це постійний стан душі людини.вихованість або є,або її немає.формуєтся вона у роки дитинства родиною та суспільством.важко та напевно марно очікувати вихованих вчинків від людини яка може образити однокласника,молодшу або літню людину,відмовитись від своїх вчинків,та не виконати своїх обіцянок.не вихованих людей зазвичай в класі не поважають,хоч іноді їм вдається головувати.а справжні виховані хлопці та дівчата залишаются осторінь.но тількі на них можна покластися в важку хвилину життя.

батько і ненька для мене- це найрідніші люди на землі.я їх дуже люблю і поважаю.вони мої батькі ,які завжди прийдуть мені на ,тому я вважаю.що   кожен з людей повинен поважати своїх батьків и піклуватися про них коли вони стануть старенькими,як вони піклувались о дітях коли вони були малі.батько і ненька працюють для того щоб ми могли вивчитися і стати гарними людьми,щоб вони могли пишатися в майбутньому нами.я дуже розумію тих дітей сиріт,які не мають   батьків їм дуже важко в житті,вони одинокі на цьому світі без любові батька і ненькі.тому я вважаю,що їх треба поважати,цінити,любити і буде краща доля для нас."батька й неньку поважати_кращу долю мати".